Шкіряна куртка поверх «Адідасу», картуз на гладко вибритій голові, звертання: «Ей, ти!»… Для жителів спальних районів та невеликих міст це знайоме. Адже, часто дрібне вуличне хуліганство починається саме таким чином. І хоча, напевне, всі чули про стародавню східну мудрість: «Найкращий поєдинок той, якого вдалось уникнути», далеко не завжди є можливість її наслідувати і часто трапляються випадки, коли для самозахисту доводиться застосовувати силу.
За таких умов важко вирішити проблему без відповідної підготовки, а її найкраще можуть забезпечити заняття з популярних нині бойових мистецтв. Але ж який вид єдиноборств буде найбільш ефективним у вуличній сутичці?
Є всі підстави стверджувати, що муай тай є максимально наближеним до вуличної бійки, і навіть, як уже зазначалося (читайте у статті «Техніка ударів у тайському боксі»), його часто плутають із боєм без обмежень. І в цьому, звичайно, є велика перевага, адже які ж можуть бути правила у протистоянні на вулиці?
Однією з найбільших переваг тайського боксу є те, що він виключає використання малоефективних прийомів, адже вулична бійка – це не демонстрація ефектних жестів, а реальний бій, в якому головне – це швидкі, точні та ефективні дії. До того ж, заняття з муай тай передбачає багаторазове повторення цих дій, наслідком чого є доведення їх до автоматизму. Тому, в екстремальній ситуації, коли немає часу для роздумів про те, яку тактику захисту використати, тайський боксер буде діяти інтуїтивно, використовуючи той набір прийомів, котрий запам’ятало його тіло під час тренувань.
Ще однією перевагою тайського боксу, у порівнянні з іншими бойовими мистецтвами, є можливість вести ефективний бій як на ближніх, так і на дальніх дистанціях. Несподівана сутичка може статися як на вулиці, де в пригоді стане техніка ударів руками і ногами, так і в закритому приміщенні, скажімо, в під’їзді будинку чи ліфті, коли ефективними будуть прийоми з використанням ліктів і колін.
Часто вуличні напади трапляються несподівано, коли просто неможливо миттєво зреагувати та захистити себе від удару. Але тайбоксера важко «вивести з ладу» таким чином, адже тренування акцентовані не на розвитку сили чи м’язових тканин, а на витримці, різкості удару і особливій протибольовій набивці тіла. Саме завдяки такій набивці створюється і зміцнюється м’язовий шар тіла спортсмена, тому пропущений удар для нього не матиме такого больового ефекту, як, скажімо, для непідготовленого бійця.
У муай тай дуже короткий період напрацювання бойових навиків, тобто прийоми тайського боксу досить упевнено можна використовувати на вулиці вже через місяць інтенсивних тренувань. Проте навіть при найсильнішій підготовці, не ризикувати зайвий раз, уступити, уникнути бійки – це найкраще рішення у провокуючій ситуації. Адже ніхто не знає, чого можна очікувати від противника і яка зброя може бути у нього в кишені.
